Цистит - дуже поширене урологічне захворювання у світі. У переважній більшості випадків в основі його розвитку лежить бактеріальне ураження внутрішнього епітелію сечового міхура. Тому антибіотики при циститі у жінок широко використовуються як препарати вибору при даній патології.
Антибіотики при гострому циститі
Перед тим, як вирішити, який антибіотик призначити, досвідчений лікар повинен ретельно вивчити та обстежити пацієнта. Для постачання діагнозу «Гострий цистит» рекомендується провести аналізи крові та сечі. Але точно встановлювати тип збудника не завжди необхідно. Антибіотикотерапія спочатку проводиться емпіричним шляхом, і перевагу надають препаратам широкого спектру дії зі списку рекомендацій асоціації урологів. Важливо зазначити, що призначати будь-який антибактеріальний препарат має право лише лікар, а самолікування часто призводить до ускладнень.
Довгий час препаратом вибору була комбінація сульфаніламіду та інгібітора дигідрофолатредуктази. Але тривале призначення даного препарату призвело до підвищення резистентності до нього мікроорганізмів та зниження ефективності терапії. Тому сучасні європейські рекомендації рекомендують використовувати інші антибактеріальні засоби. Насамперед вони віддають перевагу:
- фторхінолонів;
- нітрофурани;
- препарату на основі фосфонової кислоти
Лікування проводиться у амбулаторних умовах під контролем уролога. За кілька днів після початку терапії аналізи повторюються. Мінімальна тривалість курсу терапії для фторхінолів – 3 дні, нітрофуранів – 7 днів, а фосфоновий антибіотик приймають лише одноразово.
Антибіотики при хронічному циститі
При переході інфекції до хронічної стадії емпірична терапія антибіотиками неприпустима. В обов'язковому порядку перед призначенням антибактеріальних препаратів необхідно провести мікробіологічне дослідження сечі. При ньому також вивчають резистентність штаму бактерії до конкретних лікувальних засобів. Це дозволяє лікарю підібрати антибіотики при хронічному циститі, які будуть найбільш ефективні для конкретного пацієнта.
Існує думка, що ця форма патології рідко буває самостійним захворюванням. Тому у такого хворого мають бути комплексно обстежені не лише сечостатеві органи, а й інші системи організму. Особлива увага приділяється можливим імунним порушенням та осередкам хронічної інфекції в організмі.
Переважно призначають фторхінолони або інші препарати резерву зі списку тетрацикліни, цефалоспорини третього покоління, макроліди. Курс їхнього прийому триває мінімум 7 днів. При цьому його варто доповнювати різними немедикаментозними засобами лікування:
- хірургічним втручанням при анатомічних дефектах та/або наявності вогнищ хронічної інфекції;
- ретельною гігієною;
- підбором зручної білизни;
- лікування імунних порушень;
- тимчасове утримання від сексуальних контактів.
Профілактика рецидивів циститу
Антибіотики використовують як лікування гострої фази циститу, але й профілактики рецидивів захворювання. Вона рекомендується пацієнткам, які мали понад 2 загострення протягом останніх 6 місяців.
Існує кілька схем прийому антибактеріальних препаратів. Найпоширеніша їх — призначення тривалого курсу терапії у низьких дозах під час ремісії. Використовують кожні 10 днів протягом 3 місяців один із препаратів із групи фторхінолонів (по 0, 2 г), нітрофуранів (по 0, 1 г) або фосфоновий антибіотик (по 3, 0 г).
За наявності зв'язку рецидиву циститу зі статевим актом лікар рекомендує приймати один із вищеназваних препаратів після коїтусу. У деяких випадках у разі симптомів пацієнт може сам повторити курс лікування самостійно.
Однак після його завершення необхідно обов'язково здати аналіз сечі на бактеріологічне дослідження. Важливо також пам'ятати, що профілактика циститу буває ефективною лише за відсутності аномалій розвитку сечових шляхів та інших інфекційних процесів в організмі.
Окремі антибактеріальні препарати при циститі
Фосфоновий антибіотик
Засіб містить фосфонову кислоту та широко використовується для лікування бактеріальних інфекцій нижніх сечових шляхів. Препарат має сильний бактерицидний ефект проти кишкової палички, ентерококів, стафілококів, клебсієлл, протею та інших збудників. Випускають у формі пакетиків із порошком.
Застосовувати цей засіб варто один раз через 2 години після їди перед сном. При цьому вміст пакетика попередньо потрібно розмішати у невеликій кількості води (близько третини склянки). Разова доза для дорослих становить 3, 0 г препарату. У деяких випадках через 24 години слід повторити прийом препарату.
Фосфонова кислота практично не метаболізується в організмі пацієнта і більшість її виводиться нирками. При цьому в сечі через 4-6 годин після прийому досягається терапевтична концентрація препарату, яка зберігається більше двох діб. Крім того, препарат має низку переваг:
- зручність одноразового застосування;
- низькі показники побічних ефектів під час використання;
- обмежені протипоказання (важка ниркова недостатність, вік до 5 років);
- Препарат можна застосовувати при вагітності.
Нітрофурани
Нітрофурани разом із фосфоновим антибіотиком є препаратами вибору при гострому циститі. Вони мають бактерицидну дію на більшість збудників цієї патології. При цьому стійкість бактерій до нітрофурану залишається на низькому рівні. До недоліків цієї групи протимікробних засобів відносять часте виникнення побічних ефектів:
- диспепсичних розладів (нудоти, блювання);
- болів у животі різної інтенсивності;
- запаморочення;
- сонливості;
- токсичного впливу на печінку та нирки.
Приймають препарати нітрофуранів 3 рази на день по 100 мг. Тривалість курсу лікування становить від 5 до 7 днів.
Фторхінолони
Ця група антибактеріальних препаратів є похідною налідіксової кислоти. Для фторхінолонів характерний бактерицидний ефект проти широкого спектру бактерій. При внутрішньому застосуванні вони швидко надходять у кров, і починають діяти вже за годину. Виводяться з організму нирками, чим пояснюється їх широке використання в урології.
Фторхінолони заборонено використовувати дітям до 18 років, вагітним і годуючим мамам. Це зумовлено їх негативним впливом формування опорно-рухового апарату. До протипоказань також відносять наявність в анамнезі судом, епілепсії та індивідуальної непереносимості. В останні роки фторхінолони приймають переважно при неефективності фосфонового антибіотика та нітрофуранів, а також при ускладнених формах циститу.
Фторхінолони слід приймати 2 рази на добу протягом 3 днів.
Однак, останнім часом ці препарати практично не призначають при циститі через те, що бактерії виробили стійкість до групи фторхінолонів у 60% випадків.
Цефалоспорини
Цефалоспорини – це бета-лактамні антибіотики з бактерицидним ефектом. На сьогоднішній день виділяють 5 поколінь цих препаратів, але в урології використовуються лише перші три. Цефалоспорини вважаються одними з найбезпечніших препаратів серед антибактеріальних засобів.
Єдине суттєве протипоказання до їх прийому – наявність гіперчутливості до бета-лактамів у пацієнта (розвиваються різні алергічні реакції). Це дозволяє застосовувати цефалоспорини дітям раннього віку, вагітним та людям похилого віку.
Препарати першого покоління використовують рідко через резистентність мікроорганізмів. Препарат третього покоління призначають по 0, 4 г 1 раз або 0, 2 г 2 рази на добу дорослим. Дозування для дітей залежить від їхнього віку та маси тіла.
Тетрацикліни
Дана група лікарських засобів відноситься до синтетичних антибіотиків. Тетрацикліни мають бактеріостатичний ефект, тобто вони пригнічують розмноження мікроорганізмів. Вони використовуються сьогодні для лікування циститу у тому випадку, якщо стандартна терапія фосфоновим антибіотиком та нітрофуранами виявилася неефективною.
Серед недоліків тетрациклінів часто називають побічні ефекти: нефротоксичність, диспепсичні явища, підвищення внутрішньочерепного тиску, запаморочення, пригнічення кровотворення, токсичний гепатит та інші. Також препарати цієї групи порушують формування кісткової тканини, тому їх не можна призначати дітям, вагітним і мамам, що годують.
Приймають по 0, 1 г один чи двічі на добу. Рекомендується додатково проводити контроль функції нирок та печінки кожні 3 дні прийому препарату.
Пеніциліни
Препарати пеніцилінів мають обмежене використання при циститі. Це зумовлено зниженням ефективності через розвиток стійкості мікроорганізмів.
Однак пеніциліни мають високі показники безпеки, що дозволяє їх використовувати для терапії у дітей та вагітних жінок.
Серед побічних ефектів часто спостерігаються розлади травлення, які швидко проходять після завершення прийому ліків. Тривалість застосування пеніцилінів при циститі до 7 діб.